ШКІЛЬНА СЛУЖБА ПОРОЗУМІННЯ

Шкільна медіація: ефективне вирішення конфліктів у навчальних закладах

Усішне використання медіації в примиренні громад, вирішенні

бізнес-конфліктів і налагодженні трудових відносин дало підстави для поширення цього способу примирення на освітню галузь. На початку 1980-х рр. громадські центри медіації США розробили систему шкільної медіації, навчаючи учнів медіювати конфлікти своїх ровесників. Ідея шкільної медіації базується на чотирьох постулатах: конфлікт є нормальною частиною життя, яку можна використовувати як можливість для навчального й особистісного зростання школярів; оскільки конфлікти неминучі, формування навичок вирішення конфліктів є важливим для довготривалого успіху молоді, так само як вивчення геометрії або історії; здебільшого школярі можуть вирішити свої конфлікти з допомогою інших школярів так само ефективно, як і з допомогою дорослих; заохочення конфліктуючих учнів вирішувати конфлікти шляхом співпраці є ефективнішим методом запобігання виникненю майбутніх конфліктів і розвитку відповідальності школярів.

Шкільна медіація у різних її формах поширена в усьому світі, країни на всіх континентах об’єднані спільними цінностями шкільної медіації. Відбуваються міжнародні конференції з обміну досвідом роботи шкільних центрів медіації. 

Перший шкільний центр медіації в Україні запроваджено ще в 1994 році в м. Іллічівськ (нині — Чорноморськ). Нині багато українських шкіл застосовують медіацію для врегулювання та профілактики конфліктів і спостерігається позитивна динаміка щодо збільшення їх кількості.

Діти та молодь – це активні члени нашого суспільства і тому, важливим кроком миробудування є побудова мирного освітнього простору та зменшення рівня конфліктів в учнівському середовищі. Сьогодні, в процесі реформування системи освіти, конфлікти між різними учасниками та учасницями освітнього процесу, проблеми цькуваня (булінгу) і насильства в шкільному середовищі найчастіше стають перепоною для досягнення мети всебічного розвитку дитини. І як показує досвід – мир не приходить сам. Щоб він був – його потрібно будувати, а для цього необхідно попереджувати конфлікти і, якщо вони вже виникли – їх розв’язувати. Тому впровадження відновних практик у навчально-виховний процес закладів освіти – це один із шляхів досягнення даної мети. Медіація є ефективним інструментом відновного підходу, який поєднує цінності, принципи, практики і методи вирішення конфліктів.

Особливості шкільної медіації

Порівняно з медіацією в інших сферах, шкільна медіація має особливості,  зумовлені розширеним спектром завдань. Так, окрім власневирішення поточного конфлікту в навчальному закладі надзвичайно важливою є навчально-виховна функція. У медіації діти навчаються управлятия конфліктами, приймати рішення і відповідати за власні вчинки, слухати опонента тощо — тобто усього арсеналу навичок, володіння яки- ми сприятиме формуванню майбутньої емоційно компетентної нації. Для шкільного середовища важливим є акцент на відновленні відносин між учасниками конфлікту та створенні дружньої атмосфери, що сприятиме навчанню. Важливе завдання, що стоїть перед медіацією в школі, — створення безпечного середовища та профілактика правопорушень. Створення служб примирення в Україні рекомендовано в листі Міністерства освіти і науки України «Щодо подолання злочинності серед неповнолітніх та організації профілактичної роботи», зокрема зазначається, «у школах, в яких активно діють програми медіації, кількість звернень до шкільної адміністрації з приводу конфліктів та кількість бійок серед учнів зменшуються на 80%, а кількість випадків тимчасового усунення школярів від навчання — на 75%».

Відновні практики —практики, спрямовані на вирішення конфліктних ситуацій, які передбачають відновлення порушених унаслідок конфлікту відносин його учасників та їхнього оточення, відшкодування завданої конфліктом шкоди та створення шкільної атмосфери, яка знижує ризик виникнення таких ситуацій. Це нова парадигма мислення і розвитку практики включення, поваги і відповідальності.

Коло — відновна практика, що сприяє залученню до вирішення проблеми усіх зацікавлених осіб і забезпечує їхню активну участь в обговоренні ситуації та прийнятті рішень. Головною особливістю Кола є те, що кожен з учасників має можливість висловити власну думку та бути почутим іншим шляхом проведення процедури, що забезпечує рівність усіх учасників.

Способи організації медіації у школі

Нині в різних школах світу представлено три основні підходи до запровадження медіації в школі. Перший підхід передбачає наявність у школі дорослого медіатора, до якого скеровують учасників конфлікту. Медіатор також проводить Кола, зустрічі примирення, шкільні конференції. За такого підходу переваги медіаційного врегулювання отримують учасники конфлікту або відновних практик, що проводить медіатор, включаючи взяття відповідальності на себе, усвідомлення вчиненого, відчуття справедливості відшкодування (якщо необхідно) та зниження вірогідності повторення порушення. Саме дорослий медіатор ефективний, коли у конфлікті задіяні дорослі учасники (педагоги або батьки), та у роботі із серйозними проблемами, наприклад цькування або правопорушення,

вчинені школярами.

Ненасильницьке спілкування — метод спілкування, який ґрунтується на емпатії, утриманні від оцінювання і критики, роботі з фактами, почуттями і потребами — власними та опонента. Метод базується на такому постулаті: немає конфліктів на рівні потреб, складні ситуації можна вирішити за рахунок застосування інших стратегій задоволення потреб.

Другий підхід передбачає створення шкільної служби порозуміння (ШСП), тобто наявність мінімум одного дорослого медіатора, який виступає координатором служби, та залучення до врегулювання конфліктів медіаторів-ровесників — учнів, які пройшли спеціальне навчання медіації. Крім медіацій, проект передбачає проведення Кіл примирення, зустрічей примирення, інших відновних практик. 

Практика проведення Кіл цінностей і порозуміння дає дуже багато для шкільної атмосфери. Трансформація проходить у всіх учасників Кіл.  Діти по-іншому дивляться на однолітків. Коли будь-який дорослий хоч раз бере участь у Колі з дітьми, він надалі бачить дітей зовсім іншими, і діти по-іншому бачать його.

Переваги впровадження медіації ровесників

Школярі мають чимало переваг перед досвідченими фахівцями під час вирішення конфліктів, що виникають між однолітками. 

Той факт, що школярі у вирішенні конфліктної ситуації не стикаються з авторитетом дорослих, а отримують допомогу від ровесників, налаштовує їх на прийняття таких послуг і надання згоди на співпрацю.

Учні часто стають свідками суперечок і можуть запропонувати свою допомогу на ранніх стадіях конфлікту, коли дорослі про нього не знають. 

Під час медіації діти значно відвертіші, швидше відкриваються та знаходять спільну мову. 

Ровесники в ролі медіаторів викликають у сторін конфлікту повагу та шанобливе ставлення. Спостерігаючи за врівноваженою та впевненою поведінкою медіаторів, сторони конфлікту  налаштовуються на позитивне сприйняття ситуації та серйозний підхід до її вирішення.

Найбільшу користь від такої діяльності отримують самі учні-медіатори. Робота медіатора дає дітям можливість самореалізації та сприяє розвитку в учнів: 

• поваги до права кожного на задоволення власних потреб і захист своїх інтересів (без шкоди чужим інтересам);

• культури конструктивної поведінки в конфлікті;

• чуйності до переживань інших;

• уміння поставити себе на місце іншого;

• здатності приймати інших;

• почуття власної гідності та самоповаги;

• усвідомлення сили свого впливу на навколишній світ.

Учні-медіатори зазначають, що розуміють відповідальність, яку на них покладено. Багато з них розповідають про те, що робота медіатора допомагає їм самим у вирішенні повсякденних проблем і працює як профілактика вчинення ними помилок, подібних до тих, які вони допомагають вирішувати.  Дослідження засвідчують, що учні-медіатори демонструють поліпшення академічної успішності. 

І, зрештою, від впровадження методу медіації ровесників дуже виграють самі дорослі. Адже звільняється час координаторів, діти самі стають розповсюджувачами ідей медіації,

У  запроваджені медіації ровесників, цінним є не лише врегулювання конфліктів, , а  й виховання культури порозуміння серед учнів, формування довірливої атмосфери, за якої навчання є ефективним, зменшення самого підґрунтя для виникнення та загострення конфліктних ситуацій.